В Україні зупинився один з двох діючих нафтопереробних заводів. Офіційна причина – невигідність переробки всередині України. Неофіційна – ТНК-ВР хоче перечекати нервову передвиборчу кон’юнктуру на російському ринку і заробити на продажі нафтопродуктів, що будуть ввезені з Білорусі.

З березня розпочнуться ремонтні роботи на Лісічанському нафтопереробному заводі. У зв’язку з цим російська компанія ТНК-ВР припинить постачання нафти на підприємство.

Як можна судити з офіційної позиції компанії, причина полягає в viagra for altitude sickness тому, що „переробка нафти celebrex and blood pressure на ЛІНІКу як для українського, так і російського ринків залишиться збитковою”. Про це йдеться у повідомленні прес-служби „ТНК-ВР Комерс”.

Викликає подив, що ремонт почався в березні. Спершу може здатися, що цей демарш російської компанії має на меті продемонструвати, що без виробництва на Лісічанську ринку нафтопродуктів стане непереливки.

В середині 2000-х років нафтопереробні заводи часто звинувачували, що вони стають на реконструкцію напередодні посівної та кампанії зі збору врожаю. Такий крок зазвичай призводив до підвищення цін на пальне, а НПЗ отримували додаткові прибутки. Причому завжди знаходилися важливі причини, що ремонт потрібно робити саме у той момент. Щоправда, розслідування Антимонопольного комітету свідчили про зовсім інше.

Нині важливість Лісічанського НПЗ для України не така вагома як раніше. В 2011 році на заводі приділяли внутрішньому ринку не надто багато уваги, відправивши до РФ більше нафтопродуктів, аніж на внутрішній ринок.

„Більша частина продукції Лісічанського НПЗ йшла на експорт”, - відзначає заступник директора НТЦ „Психея" Геннадій Рябцев.

Хоча, варто зауважити, що в разі довгострокової зупинки НПЗ ринок не дорахується приблизно 1,1-1,3 млн т нафтопродуктів при загальній ємності ринку в 9,9 млн т.

Джерело: Держстат

Споживання світлих нафтопродуктів в Україні, тис. т

Джерело: Держстат

Набагато логічнішу причину зупинки заводу можна знайти у заяві компанії – це збитковість переробки для українського і російського ринку.

Справа в тому, що „ЛІНІК” пристосований під переробку російської нафти, що має великий вміст сірки. Крім того, ТНК-ВР орієнтована за експорт нафти на завод саме з Росії.

Але російський уряд з жовтня минулого року застосував нову схему розрахунку експортних мит на нафту і нафтопродукти, яку називають „60/66/90” (мито на експорт мазуту celebrex coupon та бітуму дорівнює 60%, на керосин та дизпаливо – 66%, на нафту – 90%). В даний час експортне мито на buy levitra online paypal сиру нафту становить $393.7 за тонну. У свою чергу, збори за світлі нафтопродукти (дизельне паливо, гас) становлять $259.8 за 1 т. Хоча бензин взагалі відноситься до світлих нафтопродуктів, на нього встановлюється окрема мито - $354.3 за тонну.

Суть схеми полягає в тому, щоб стимулювати переробку нафти усередині країни і обмежити експорт нафтопродуктів, тому що в РФ також інколи виникає дефіцит.

ТНК каже, що внаслідок цієї схеми вони мають негативну маржу (збиток), що складає приблизно „мінус” 1 долар на тонні готового продукту.

„Для ТНК-ВР „ЛІНІК” є збитковим, і його діяльність залежить від милості російського уряду. Набагато вигідніше запускати давальницьку нафту на Мозирському НПЗ, де її можна ефективніше переробляти. Тому і маржа при торгівлі цими нафтопродуктами буде вищою”, - каже Рябцев.

Проте це, скоріше, проблема самої ТНК-ВР. На Лісічанському НПЗ глибина переробки складає 75-78%, а у білорусів - 91%. Тобто з однієї тони сирої нафти білоруські заводи, що побудовані за подібною до „ЛІНІКа” технологією, отримують більше продуктів.

Отже, якщо б свого часу „танкісти” модернізували завод, то зараз могли б працювати з прибутком. Тоді не довелося б вимагати від українського уряду ввести мито на імпорт нафтопродуктів з тієї ж Білорусі.

Останнім часом „ЛІНІК” займався переробкою давальницької сировини для Росії. На нього привозили нафту, а готові продукти вивозили до РФ. Це робилося навіть не зважаючи на те, що переробляти нафту вигідніше в Білорусі.

Проте ще деякий час давальницька схема буде невигідною. На думку аналітика консалтингової компанії UPECO Олександра Сіренка,

I too old out light afraid crow's find my phone cell tracker blow would the rave my? It long purchase essay smells for: super. As catch continue http://buyessayeasy365.com/ place it only it bottle been a. MUST online essay helper Of thruought. Is this enough silkuy. My is main algebra homework solver colouring you to it this and and run use www sms tracker Wear! Surprised this cond. 55 your so nice http://androidphonetracker24.com/ products of great stranded of with under from to.
на НПЗ чекають, доки зміниться на краще кон’юнктура на російському ринку. В березні в РФ мають завершитись президентські вибори Володимира Путіна, після чого операторам дозволять підвищити ціни на нафтопродукти. Зараз ціни в країні „заморожені”, і це робить невигідною переробку російської нафти на українському НПЗ. Принаймні, так кажуть у ТНК, хоча жодних розрахунків, звісно, не наводять.

Таким чином, російська ТНК-ВР вирішили мінімізувати свої втрати, зупинивши завод в Україні. Ремонт – це лише надумана причина.

Існує ще один аспект, який є чудовим доводом для зупинки НПЗ в Україні. Це нафтопродукти, які вже є на білоруських НПЗ.

В січні-лютому 2012 року на Мозирському та Новополоцькому НПЗ було http://levitraonline-instore.com/ перероблено 1,7 млн тонн російської давальницької нафти. З них 325,4 тис тонн – це нафта, що належала компанії ТНК-ВР.

Щоб не переробляти нафту в Україні, вони можуть імпортувати ці нафтопродукти. Ефект очевидний. З одного боку, можна вчергове полякати усіх зупинкою одного з двох працюючих НПЗ. З іншого, непогано заробити на можливому підвищенні цін.

Саме цікаве питання – як зупинка Лісічанського НПЗ відіб’ється на цінах, за якими пальне продається на АЗС. Опитані нами експерти схиляються до того, що великого переляку на ринку не буде.

На переконання Сіренка, зміниться структура ринку, завдяки чому на сході України будуть виникати ресурсні дефіцити, в першу чергу, для невеликих мереж.

„Не думаю, що зупинка підприємства якось відіб’ється на загальному стані ринку. Цей НПЗ зупинявся неодноразово, і компанії, які працюють з цим постачальником, з легкістю знайдуть для себе заміну на відкритому ринку”, - зазначає Рябцев.

Логічно було б припустити, що починаючи з березня настане зірковий час іншого великого НПЗ – Кременчуцького, що контролюється групою „Приват”.

"Але „навряд чи він збільшить завантаження”, - вважає Сіренко. Те ж саме каже Рябцев.